Солідарна пенсія не буде забезпечувати навіть достатній рівень доходів, не кажучи вже про гідний. Тому джерела своїх доходів на пенсії треба планувати. І солідарна пенсія має бути навіть не основним серед цих джерел і точно не єдиним. Такий висновок на основі довгострокових розрахунків зробила Тетяна Сальнікова, директорка Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів, заступниця міністра соціальної політики України (у 2020-2022 роках), в коментарі для РБК-Україна.

«Я хочу, щоб кожна людина дуже добре розуміла, що будь-які обіцянки політиків щодо солідарної пенсії зараз нічого не варті. Навіть якщо вони записані в законодавство. Державна солідарна пенсія буде залежати лише від того, скільки буде працюючих та пенсіонерів в той час, коли ви вийдете на пенсію, та від того, наскільки ефективною буде економіка в той час. Бо кошти на солідарні пенсії держава збирає з працюючих і роздає пенсіонерам. Все! Скільки коштів збере – такі й будуть пенсії. І правила змінюватимуть під цю суму коштів», - зазначає Тетяна Сальнікова.

Вона навела приклад з життя, як зміни демографії вже вплинули на зміну пенсійних правил.

"Коли я виходила на ринок праці:

1. Маючи мінімальний стаж 5 років я могла з 55 років отримувати пенсію за віком.
2. Повний страховий стаж, який дає гарантії щодо розміру пенсії, складав 20 років.
3. Маючи 35 років стажу я отримувала би пенсію на 15% вищу, адже отримала би по 1% додатково за кожен рік стажу понад 20 років.

Що я маю через 20 років:

1. Маючи стаж 5 років я не маю права на пенсію за віком взагалі.
2. В 55 років я не маю права на пенсію за віком взагалі.
3. Повний страховий стаж складає 35 років – тож я маю працювати не менше, щоб вийти на пенсію в 60 років.
4. Щоб отримати пенсію за віком принаймні в 65 років, я повинна мати стаж не менше 15 років".

"Це – не оціночний приклад. Не про те, що влада погана і погіршила умови виходу на пенсію. Це про те, що через зміни демографії спроможність платити солідарні пенсії стрімко падає. Через війну – ще стрімкіше. Тому політики будуть змінювати закони, їм немає куди дітись", - зазначила Тетяна Сальнікова.

За розрахунками, у разі запровадження в Україні всеохоплюючої накопичувальної системи та внесків на рівні 7% від зарплати, пенсія з двох джерел (солідарна пенсія від держави + накопичена в НПФ) за наявності 35 років стажу може становити 40% від зарплати. За 35 років роботи людина отримає пенсію у 18% від зарплати з солідарної системи та ще у 22% із накопичувальної системи.

Проте ми маємо не лише теоретичні розрахунки. В Україні з 2005 року працюють накопичувальні пенсійні фонди. Вони пережили світову фінансову кризу 2008 року, початок війни у 2014 році та широкомасштабне вторгнення. І вже зараз можна бачити, що люди отримують від участі в солідарній та накопичувальній системі.

«Наприкінці 2023 року відправляла листа учаснику одного з недержавних пенсійних фондів. Внески на його користь здійснювало підприємство-роботодавець в розмірі 10% від зарплати. Цей учасник почав отримувати накопичувальну пенсію на початку війни - в 2014 році. В грудні 2023 він отримав останню пенсійну виплату (обрав строк виплати - 10 років). За цей час: середня сума його недержавної пенсії склала 16 537 грн.  Перша виплата в 2014 році склала 6 678 грн, остання в грудні 2023 — 26 811 грн. Дохідність за період його накопичення склала 259,70%. Його державна пенсія в грудні 2023 року складала трохи більше 3 700 гривень».

Повну версію матеріалу РБК-Україна можна прочитати за посиланням:

https://www.rbc.ua/rus/news/pensiyni-perspektivi-ukrayintsiv-solidarne-1710527012.html